попал

ВІ́ДБЛИСК (сяяння відбитого світла на якій-небудь поверхні), ВІ́ДЛИСК, ВІ́ДСВІТ, ПОПА́Л рідко. Відблиски сонця з води сліпили її (Ю. Яновський); В плиті жваво потріскує,.. відлиски полум'я весело танцюють під лавою (І. Вирган); На чорну.. клуню падали відсвіти далекої заграви (Григорій Тютюнник); Гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (О. Кундзич). — Пор. 1. блиск.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попал — попа́л іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. попал — -у, ч., рідко. Те саме, що відблиск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попал — ПОПА́Л, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дблиск. Вона стояла перед піччю, і гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (О. Кундзич). Словник української мови у 20 томах
  4. попал — ПОПА́Л, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дблиск. Вона стояла перед піччю, і гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 69). Словник української мови в 11 томах