попирхувати

ПОПИ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок.

Пирхати час від часу.

Попирхували поблизу коні, жуючи овес (О. Гончар);

Тіло його вже було червоне, чуб став м'який і розсипався, а він усе плюскотів і плюскотів над мискою, задоволено попирхуючи (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попирхувати — попи́рхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попирхувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. попирхувати — -ую, -уєш, недок. Пирхати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попирхувати — ПОПИ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок. Пирхати час від часу. Попирхували поблизу коні, жуючи овес (Гончар, III, 1959, 79); Тіло його вже було червоне, чуб став м’який і розсипався, а він усе плюскотів і плюскотів над мискою, задоволено попирхуючи (Кучер, Прощай.., 1957, 316). Словник української мови в 11 томах