попиряти

ПОПИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм.

Пиряти якийсь час.

Попогнув [Дмитро] так молодого свого хребта, попиряв задушними літніми ночами ковші по трапах (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попиряти — попиря́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попиряти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Пиряти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попиряти — ПОПИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Пиряти якийсь час. Попогнув [Дмитро] так молодого свого хребта, попиряв задушними літніми ночами ковші по трапах (Гончар, II, 1959, 9). Словник української мови в 11 томах