пописаний
ПОПИ́САНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пописа́ти.
Деякі поправочки зробив карандашем [олівцем], – не знаю, чи Ви розберете – неясно вони пописані (Панас Мирний);
// попи́сано, безос. пред.
Дивним візерунком багато слів пописано край нього[напису] про славу безіменного владаря (Леся Українка).
2. у знач. прикм. Те саме, що спи́саний.
Він дістав із шухляди письмового стола якісь пописані й покреслені аркуші (Б. Харчук).
3. у знач. прикм., розм. Те саме, що розмальо́ваний.
Йде проти нас здорова, огрядна купчиха .. Пописана й помальована, неначе індійський ідол (І. Нечуй-Левицький).
4. у знач. прикм., перен., розм. Покритий зморшками, смугами, борознами і т. ін. (про поверхню чого-небудь).
Жінка скинула з себе рядно і показала на світ своє сухе, жовте, пописане зморшками лице (Панас Мирний);
А вже під садом починалися численні стежки, якими були пописані всі гори понад Дніпром (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- пописаний — попи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пописаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пописати. || пописано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Те саме, що списаний. 3》 у знач. прикм., розм. Те саме, що розмальований. 4》 у знач. прикм., перен., розм. Покритий смугами, порізами, борознами і т. ін. (про поверхню чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пописаний — ПОПИ́САНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пописа́ти. Деякі поправочки зробив карандашем [олівцем], — не знаю, чи Ви розберете — неясно вони пописані (Мирний, V, 1955, 381); // попи́сано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах