пописати

ПОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що.

1. Написати багато чого-небудь.

В судах підсипав [писар] добре, щоб пописали такі допроси, які писареві хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко);

Що було до писання – рахункові задачі, німецькі задачі, – те попишемо (І. Франко);

// Написати або намалювати що-небудь у багатьох місцях.

Всюди хрести пописала [Домаха] округи оселі – як од сатани (Ганна Барвінок).

2. Переписати багатьох.

До полудня працюють [дівчата] мляво, а коли попише табельщик, починають, як каже рябий Шаповал, дуріть (Г. Косинка).

3. Списати, покрити письмовими знаками що-небудь.

Пописати чисті листки.

4. розм. Розмалювати кого-, що-небудь.

Пописати комин різними птицями, квітами.

5. перен., розм. Покрити смугами, порізами, борознами і т. ін. поверхню чого-небудь.

І справді, скілько тут Сокири ні бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли І тільки де-не-де що кору пописали (Є. Гребінка);

Піт котився з їх патьоками і, помочивши чорну куряву, пописав їх лиця довгими смужками (І. Нечуй-Левицький).

6. Писати якийсь час.

З ученицею довелося пописати диктанти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пописати — пописа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пописати — -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Написати багато чого-небудь. || Написати або намалювати що-небудь у багатьох місцях. 2》 Переписати багатьох. 3》 Списати, покрити письмовими знаками що-небудь. 4》 розм. Розмалювати кого-, що-небудь. 5》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пописати — Шу, -шеш, док. Порізати когось. Якби ти бачила, як його пописали, то зрозуміла б, що твориться на цьому світі. Словник сучасного українського сленгу
  4. пописати — (-ишу, -ишеш) док. крим. Порізати що-небудь, кого-небудь. Підвівшись, він шурхнув рукою в кишеню куртки і верескливо вигукнув: "Попишу, суки!" (М. Словник жарґонної лексики української мови
  5. пописати — РОЗМАЛЬО́ВУВАТИ (покривати малюнками, візерунками, різними фарбами тощо), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗПИ́СУВАТИ, СПИ́СУВАТИ розм.; РОЗЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм. (перев. квітами). — Док. Словник синонімів української мови
  6. пописати — ПОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Написати багато чого-небудь. В судах підписав [писар] добре, щоб пописали такі допроси, які писареві хотілось (Кв.-Осн., II, 1956, 297); Що було до писання — рахункові задачі, німецькі задачі, — те попишемо (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. пописати — Пописати см. пописувати. Словник української мови Грінченка