попискування
ПОПИ́СКУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. попи́скувати і звуки, утворювані цією дією.
Земля обзивалась до мене не то шарудінням, не то попискуванням, і все одно страх як цікаво було прислухатись до її таємниці, до чийогось життя (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попискування — попи́скування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- попискування — -я, с. Дія за знач. попискувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попискування — ПОПИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́скувати і звуки, утворювані цією дією. Земля обзивалась до мене не то шарудінням, не то попискуванням, і все одно страх як цікаво було прислухатись до її таємниці, до чийогось життя (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 27). Словник української мови в 11 томах