1. Орфографічний словник української мови

попискування

попи́скування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попискування — -я, с. Дія за знач. попискувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попискування — ПОПИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́скувати і звуки, утворювані цією дією. Земля обзивалась до мене не то шарудінням, не то попискуванням, і все одно страх як цікаво було прислухатись до її таємниці, до чийогось життя (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. попискування — ПОПИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́скувати і звуки, утворювані цією дією. Земля обзивалась до мене не то шарудінням, не то попискуванням, і все одно страх як цікаво було прислухатись до її таємниці, до чийогось життя (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 27). Словник української мови в 11 томах