пописати

РОЗМАЛЬО́ВУВАТИ (покривати малюнками, візерунками, різними фарбами тощо), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗПИ́СУВАТИ, СПИ́СУВАТИ розм.; РОЗЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм. (перев. квітами). — Док.: розмалюва́ти, обмалюва́ти, розфарбува́ти, розписа́ти, списа́ти, пописа́ти, розцяцькува́ти, ви́цяцькувати. — А скрині будемо сьогодні розмальовувати? — запитав Іван, оглядаючи глечики з фарбами (П. Колесник); — Покличте мого маляра! Він вам так обмалює церкву, що ви тільки очі витріщите! (І. Нечуй-Левицький); Він повзав на колінах і пензлем розфарбовував на різні кольори аркуш пергаменту (Н. Рибак); Він розписував церкви (П. Панч); Що тільки в Біблії прописано, усе чернець той мов живе списав скрізь по монастиреві (П. Куліш); Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пописати — пописа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пописати — -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Написати багато чого-небудь. || Написати або намалювати що-небудь у багатьох місцях. 2》 Переписати багатьох. 3》 Списати, покрити письмовими знаками що-небудь. 4》 розм. Розмалювати кого-, що-небудь. 5》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пописати — ПОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Написати багато чого-небудь. В судах підсипав [писар] добре, щоб пописали такі допроси, які писареві хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко); Що було до писання – рахункові задачі, німецькі задачі, – те попишемо (І. Словник української мови у 20 томах
  4. пописати — Шу, -шеш, док. Порізати когось. Якби ти бачила, як його пописали, то зрозуміла б, що твориться на цьому світі. Словник сучасного українського сленгу
  5. пописати — (-ишу, -ишеш) док. крим. Порізати що-небудь, кого-небудь. Підвівшись, він шурхнув рукою в кишеню куртки і верескливо вигукнув: "Попишу, суки!" (М. Словник жарґонної лексики української мови
  6. пописати — ПОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Написати багато чого-небудь. В судах підписав [писар] добре, щоб пописали такі допроси, які писареві хотілось (Кв.-Осн., II, 1956, 297); Що було до писання — рахункові задачі, німецькі задачі, — те попишемо (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. пописати — Пописати см. пописувати. Словник української мови Грінченка