попитувати

ПОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.

Питати що-небудь час від часу.

Чи скоро цей зміниться стан? А тут ще й попитують люди: – Коли ж те весілля, Іван?! (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попитувати — попи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попитувати — -ую, -уєш, недок., перех. Питати що-небудь час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попитувати — ПОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Питати що-небудь час від часу. Чи скоро цей зміниться стан? А тут ще й попитують люди: — Коли ж те весілля, Іван?! (С. Ол., Вибр., 1959, 115). Словник української мови в 11 томах
  4. попитувати — Попитувати, -тую, -єш гл. Спрашивать. Пчелиная мати ройочка веде, ой веде, веде да й попитує: «ой де б нам... хороше присилля найти?» Грин. III. 7. Словник української мови Грінченка