1. Словник української мови у 20 томах

попишнілий

ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до попишні́ти.

– Твоя робота? – Ні, не моя, – сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попишнілий — попишні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попишнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до попишніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попишнілий — ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до попишні́ти. — Твоя робота? — Ні, не моя, — сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Тют., Вир, 1964, 191). Словник української мови в 11 томах