попишнілий
попишні́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до попишніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попишнілий — попишні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- попишнілий — ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до попишні́ти. – Твоя робота? – Ні, не моя, – сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- попишнілий — ПОПИШНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до попишні́ти. — Твоя робота? — Ні, не моя, — сміється Джмелик і заперечливо крутить кучерявою, попишнілою від гребінця головою (Тют., Вир, 1964, 191). Словник української мови в 11 томах