поплазувати
ПОПЛАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Почати плазувати по якійсь поверхні (про плазунів).
Вуж поплазував у гущавину;
// Почати переміщатися, перебираючи руками й ногами (про людей).
Постать лягла на землю й обережно поплазувала до нафтосховища (О. Донченко);
Сербин відкинув серп і накарачках поплазував у рівчак (Ю. Смолич);
Здалося, що вони потрапили в шахту. Просторий бункер мало не до стелі був засипаний блискучим антрацитом. Рачкуючи, по ньому поплазували вглиб (О. Гончар).
2. перен., розм. Почати переміщатися в якому-небудь напрямі (несхвально).
В грудні [1906 р.] з Москви Самаро-Златоустівською залізницею поплазувала в Башкирію каральна експедиція барона Меллер-Закомельського (П. Тичина);
// Почати поширюватися (про щось небажане, неприємне).
Від плечового суглоба [Орлюка] гангрена поплазувала вже через надпліччя до шиї (О. Довженко);
З-під її рук вирвався стогін піаніно і – по кімнаті в гнітючій тиші поплазував глухий дисонанс... (Мирослав Ірчан).
3. Плазувати якийсь час.
Значення в інших словниках
- поплазувати — поплазува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплазувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати плазувати по якійсь поверхні (про плазунів). || Почати переміщатися, перебираючи руками й ногами (про людей). 2》 перен., розм. Почати переміщатися в якому-небудь напрямі (несхвально). || Почати поширюватися (про щось небажане, неприємне). 3》 Плазувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплазувати — ПОПЛАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати плазувати по якійсь поверхні (про плазунів); // Почати переміщатися, перебираючи руками й ногами (про людей). Постать лягла на землю й обережно поплазувала до нафтосховища (Донч. Словник української мови в 11 томах
- поплазувати — Поплазува́ти, -зу́ю, -єш гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви. Словник української мови Грінченка