поплакати
ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док.
Плакати якийсь час.
І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Т. Шевченко);
– Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить... (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплакати — попла́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплакати — -ачу, -ачеш, док. Плакати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплакати — ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час. І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Шевч., І, 1951, 93); — Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить… (Довж., І, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах
- поплакати — Поплакати, -плачу, -чеш гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213. Словник української мови Грінченка