поплакати
ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час.
І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Шевч., І, 1951, 93);
— Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить… (Довж., І, 1958, 409).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплакати — попла́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплакати — -ачу, -ачеш, док. Плакати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплакати — ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час. І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Т. Шевченко); – Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить... (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- поплакати — Поплакати, -плачу, -чеш гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213. Словник української мови Грінченка