1. Словник української мови Грінченка

поплакати

Поплакати, -плачу, -чеш

гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплакати — попла́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поплакати — -ачу, -ачеш, док. Плакати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплакати — ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час. І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Т. Шевченко); – Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить... (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. поплакати — ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час. І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Шевч., І, 1951, 93); — Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить… (Довж., І, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах