1. Словник української мови у 20 томах

поплямлений

ПОПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поплями́ти.

Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (Уляна Кравченко);

Герман, весь поплямлений кров'ю, разом з кількома іншими молодими людьми взяли Мендля на плечі і понесли (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплямлений — попля́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поплямлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поплямити. || поплямлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплямлений — попля́млений який має плями; заплямлений (м, ср, ст): Дивився на Гібля, що стояв за поплямленою лядою, й питався себе, чи він дасть на кредит (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. поплямлений — ПОПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поплями́ти. Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (У. Кравч., Вибр., 1958, 315); Герман, весь поплямлений кров’ю, разом з кількома іншими молодими людьми взяли Мендля на плечі і понесли (Фр., VIII, 1952, 383). Словник української мови в 11 томах