поплямлений
ПОПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поплями́ти.
Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (У. Кравч., Вибр., 1958, 315);
Герман, весь поплямлений кров’ю, разом з кількома іншими молодими людьми взяли Мендля на плечі і понесли (Фр., VIII, 1952, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплямлений — попля́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поплямлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поплямити. || поплямлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплямлений — ПОПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поплями́ти. Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (Уляна Кравченко); Герман, весь поплямлений кров'ю, разом з кількома іншими молодими людьми взяли Мендля на плечі і понесли (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- поплямлений — попля́млений який має плями; заплямлений (м, ср, ст): Дивився на Гібля, що стояв за поплямленою лядою, й питався себе, чи він дасть на кредит (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт