поплішка

ПОПЛІ́ШКА, и, ж.

Деталь до дерев'яного воза, якою кріпиться колесо.

– Робилося й жилося! Їдеш собі степом, сидиш на поплішці, наче пташка на гілці й підхитуєшся, сонце тебе пече.., вихор такий сильнящий, що рве вози, аж тріщать (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me