поплішка
ПОПЛІ́ШКА, и, ж.
Деталь до дерев'яного воза, якою кріпиться колесо.
– Робилося й жилося! Їдеш собі степом, сидиш на поплішці, наче пташка на гілці й підхитуєшся, сонце тебе пече.., вихор такий сильнящий, що рве вози, аж тріщать (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me