попнутися
ПОПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. розм. Піти, податися куди-небудь.
Куди піду і попнуся, скрізь багач панує, У розкошах превеликих днює і ночує (Марко Вовчок).
2. розм. Податися всім тілом в який-небудь бік; відхилитися, відступити.
Вона затрусилась, як лист, і несамохіть попнулась назад (І. Нечуй-Левицький).
3. діал. Спромогтися зробити що-небудь, справитися з якоюсь роботою.
– Як була я в панів, то робила за двох таких, як ти: варила обід на двадцять душ; а ти й на п'ять душ не попнешся (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попнутися — попну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 розм. Піти, податися куди-небудь. 2》 розм. Податися всім тілом в який-небудь бік; відхилитися, відступити. 3》 діал. Спромогтися зробити що-небудь, справитися з якоюсь роботою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попнутися — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- попнутися — ПОПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. розм. Піти, податися куди-небудь. Куди піду і попнуся, скрізь багач панує, У розкошах превеликих днює і ночує (Вовчок, I, 1955, 355). 2. розм. Податися всім тілом в який-небудь бік; відхилитися, відступити. Словник української мови в 11 томах