поповзень
ПО́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм.
Переміщення, зсування верхнього шару землі вниз по схилу під діянням сили тяжіння.
Поповзні в горах завдають великої шкоди.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поповзень — по́повзень іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- поповзень — -зня, ч., орн. Птах ряду гороб'ячих, який знищує комах-шкідників на стовбурах дерев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поповзень — Співочий птах ряду горобцеподібних, заселяє ліси і зарості Євразії та Пн. Америки; довж. бл. 15 см; ноги короткі, чіпкі; гніздиться у дуплах; живиться комахами, вишукуючи їх під корою дерев; охороняється. Універсальний словник-енциклопедія