поповзень
по́повзень
іменник чоловічого роду, істота
птах
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поповзень — -зня, ч., орн. Птах ряду гороб'ячих, який знищує комах-шкідників на стовбурах дерев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поповзень — ПО́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм. Переміщення, зсування верхнього шару землі вниз по схилу під діянням сили тяжіння. Поповзні в горах завдають великої шкоди. Словник української мови у 20 томах
- поповзень — Співочий птах ряду горобцеподібних, заселяє ліси і зарості Євразії та Пн. Америки; довж. бл. 15 см; ноги короткі, чіпкі; гніздиться у дуплах; живиться комахами, вишукуючи їх під корою дерев; охороняється. Універсальний словник-енциклопедія