пополупити
ПОПОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пополу́плять; док., кого, що, фам.
Бити багато разів, тривалий час; набити добре.
[Матвій:] Краще ви, дядьку, таких слів про Мирона Павловича не говоріть, щоб, буває, ми вас на дорогу не пополупили (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пополупити — пополупи́ти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- пополупити — -луплю, -лупиш; мн. пополуплять; док., перех., фам. Бити багато разів, тривалий час; набити добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пополупити — ПОПОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пополу́плять; док., перех., фам. Бити багато разів, тривалий час; набити добре. [Матвій:] Краще ви, дядьку, таких слів про Мирона Павловича не говоріть, щоб, буває, ми вас на дорогу не пополупили (К.-Карий, II, 1960, 127). Словник української мови в 11 томах