1. Словник української мови у 20 томах

попомліти

ПОПОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. док., розм.

Мліти якийсь час.

◇ Помлі́ти (попомлі́ти) душе́ю (се́рцем) див. помлі́ти;

(1) Попомлі́ти душе́ю (д) див. млі́ти;

(2) Попомлі́ти душе́ю від стра́ху (д) див. млі́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попомліти — попомлі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попомліти — -ію, -ієш, док., розм. Мліти тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попомліти — млі́ти душе́ю (се́рцем). 1. за кого—що і без додатка. Уболівати за кого-, що-небудь; переживати. — Сюди, туди — аж воли мої в гречці.. І, лихо!.. що ж це буде! — млію душею (А. Фразеологічний словник української мови
  4. попомліти — ПОПОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. док., розм. Мліти тривалий час. ◊ Попомлі́ти душе́ю — переживати якийсь час. Хай трохи попомліє [Пилипко] душею від страху, а як засне, переспить (Мирний, IV, 1955, 292). Словник української мови в 11 томах