1. Словник української мови в 11 томах

попомліти

ПОПОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. док., розм. Мліти тривалий час.

◊ Попомлі́ти душе́ю — переживати якийсь час.

Хай трохи попомліє [Пилипко] душею від страху, а як засне, переспить (Мирний, IV, 1955, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попомліти — попомлі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попомліти — -ію, -ієш, док., розм. Мліти тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попомліти — ПОПОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш. док., розм. Мліти якийсь час. ◇ Помлі́ти (попомлі́ти) душе́ю (се́рцем) див. помлі́ти; (1) Попомлі́ти душе́ю (д) див. млі́ти; (2) Попомлі́ти душе́ю від стра́ху (д) див. млі́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. попомліти — млі́ти душе́ю (се́рцем). 1. за кого—що і без додатка. Уболівати за кого-, що-небудь; переживати. — Сюди, туди — аж воли мої в гречці.. І, лихо!.. що ж це буде! — млію душею (А. Фразеологічний словник української мови