попотягати
ПОПОТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.
1. Тягати багато разів, якийсь час; потягати довго.
Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє (О. Ковінька);
Колись було, як попотягаєш косу з грабками, надвечір очі рогом лізуть (І. Цюпа);
// Витягаючи, збирати що-небудь багато разів, тривалий час.
Та й держалась же Конониха за те життя, як борона за траву! Держалась за “те”, щоб .. або попотягати коноплі, аж піт пройме, або попопрясти, аж пучки попухнуть, а після пообідати юшку з ложкою олії (Грицько Григоренко).
2. перен., розм. Викликати багато разів у суд, прокуратуру і т. ін. для вияснення якої-небудь справи.
– Воно наше було за дідів, за прадідів! – .. От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Леся Українка);
– Узяли внука сьогодні у чорну не знать за що?.. – Може, і не кінчиться ще сим. Ще, може, прийдеться і вас попотягати (Панас Мирний).
(1) Попотяга́ти по суда́х – те саме, що Тяга́ти / затяга́ти по суда́х (тривалий час).
– Нас .. попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- попотягати — попотяга́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попотягати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Тягати багато разів, тривалий час; потягати багато. || Витягаючи, збирати що-небудь багато разів, тривалий час. 2》 перен., розм. Викликати багато разів у суд, прокуратуру і т. ін. для вияснення якої-небудь справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попотягати — ПОПОТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Тягати багато разів, тривалий час; потягати багато. Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє (Ковінька, Як мене купали… 1958, 30); Колись було... Словник української мови в 11 томах