попоходити
ПОПОХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., розм.
Ходити багато разів, якийсь час; находитися добре.
Попоходили [дівчата] укупі по гаю, послухали, як листя шумлять, як вода точиться, та й додому прийшли (Марко Вовчок);
– Скільки він попоходив до Лаври, до пещер [печер]! – Скільки раз їздив він і в Почаївську Лавру! (І. Нечуй-Левицький);
Почала вона голосити та проклинати .. – Ой бідні мої ніженьки, скілько то ви попоходили, скілько ви намерзлися, а до якого лиха доходились! (Грицько Григоренко);
// Відвідувати що-небудь якийсь час.
– Призвело мене віддати його [брата] до церковної школи: попоходив чотири зими, навчивсь чи ні чому путньому, а у грамотії пошився: у помічники до писаря поступив (Л. Яновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попоходити — попоходи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попоходити — -ходжу, -ходиш, док., розм. Ходити багато разів, тривалий час; находитися добре. || Відвідувати що-небудь тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попоходити — ПОПОХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., розм. Ходити багато разів, тривалий час; находитися добре. Попоходили [дівчата] укупі по гаю, послухали, як листя шумлять, як вода точиться, та й додому прийшли (Вовчок, І, 1955, 194)... Словник української мови в 11 томах