1. Словник української мови у 20 томах

попроривати

ПОПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док.

1. що. Розірвати все або багато чогось, у багатьох місцях.

2. Лопнути, прорвати (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.).

3. що, с. г. Повиривавши частину рослин, прорідити сходи.

Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі (Сл. Б. Грінченка);

Вчасно посіяли, Прошарували упору, Попроривали – Пішли наші плеканці вгору! (І. Вирган).

ПОПРОРИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., що.

Викопати де-небудь рови, рівчаки і т. ін.

Вода попроривала загати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попроривати — попрорива́ти 1 дієслово доконаного виду розірвати все або багато чогось попрорива́ти 2 дієслово доконаного виду викопати де-небудь рови, рівчаки Орфографічний словник української мови
  2. попроривати — I -аю, -аєш, док. 1》 перех. Розірвати все чи багато чогось, у багатьох місцях. 2》 неперех. Лопнути, прорвати (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.). 3》 перех., с. г. Повиривавши частину рослин, прорідити сходи. II -аю, -аєш, док., перех. Викопати де-небудь рови, рівчаки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попроривати — ПОПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Розірвати все або багато чогось, у багатьох місцях. 2. неперех. Лопнути, прорвати (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.). 3. перех., с. г. Повиривавши частину рослин, прорідити сходи. Словник української мови в 11 томах
  4. попроривати — Попрорива́ти, -ваю, -єш гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі. Харьк. Словник української мови Грінченка