попрориваний
ПОПРОРИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до попрорива́ти¹.
Це було якесь руде сукно, місцями попрориване, а з тих прогалин звисали жмути брудної бавовни (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попрориваний — попрори́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- попрориваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попроривати I. || попроривано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попроривати II. || попроривано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попрориваний — ПОПРОРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрорива́ти¹. Це було якесь руде сукно, місцями попрориване, а з тих прогалин звисали жмути брудної бавовни (Март., Тв., 1954, 260). Словник української мови в 11 томах