1. Словник української мови в 11 томах

попрориваний

ПОПРОРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрорива́ти¹.

Це було якесь руде сукно, місцями попрориване, а з тих прогалин звисали жмути брудної бавовни (Март., Тв., 1954, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрориваний — попрори́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попрориваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попроривати I. || попроривано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попроривати II. || попроривано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попрориваний — ПОПРОРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрорива́ти¹. Це було якесь руде сукно, місцями попрориване, а з тих прогалин звисали жмути брудної бавовни (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах