1. Словник української мови у 20 томах

попросторішати

ПОПРОСТОРІ́ШАТИ, ає.

Док. до просторі́шати.

Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Григорій Тютюнник);

// тільки безос. Стати вільніше де-небудь.

На станції Гребінка в вагоні, нарешті, попросторішало (А. Головко);

Фред зник за дверима. В квартирі відразу посвітлішало і попросторішало (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попросторішати — попросторі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попросторішати — -ає. Док. до просторішати. || тільки безос. Стати вільніше де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попросторішати — (і (аж, на́че)) світ поши́ршав (роз’ясни́вся, попросто́рішав) кому. Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т. ін. Я така вбога і безталанна дівчина, .. а він — Боже! Яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Фразеологічний словник української мови
  4. попросторішати — ПОПРОСТОРІ́ШАТИ, ає. Док. до просторі́шати. Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Тют., Вир, 1964, 264); // тільки безос. Стати вільніше де-небудь. Словник української мови в 11 томах