попросторішати
(і (аж, на́че)) світ поши́ршав (роз’ясни́вся, попросто́рішав) кому. Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т. ін. Я така вбога і безталанна дівчина, .. а він — Боже! Яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок); — Мені аж світ роз’яснився, як я його (Михайла) побачила! — тягла вона (мати) дальше (О. Кобилянська); (Домаха:) — Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попросторішати — попросторі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попросторішати — -ає. Док. до просторішати. || тільки безос. Стати вільніше де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попросторішати — ПОПРОСТОРІ́ШАТИ, ає. Док. до просторі́шати. Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Григорій Тютюнник); // тільки безос. Стати вільніше де-небудь. Словник української мови у 20 томах
- попросторішати — ПОПРОСТОРІ́ШАТИ, ає. Док. до просторі́шати. Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Тют., Вир, 1964, 264); // тільки безос. Стати вільніше де-небудь. Словник української мови в 11 томах