1. Фразеологічний словник української мови

попрощатися

душа́ проща́ється (розлуча́ється) / попроща́лася (розлучи́лася) з ті́лом. Хто-небудь помирає. Панський сторож .. тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний).

проща́тися / розпроща́тися (попроща́тися) з життя́м (з (бі́лим) сві́том). Умирати, гинути. І не думайте втікати: кругом драгуни! — Хто не вийде — прощайся з життям! — По списках будуть викликати! (М. Стельмах); То була стріла в слину гадячу обмочена.. І запекло Івана під серцем, і чує він, що з світом прощається (Легенди..); Скрипаленчиха вже давно б із життям розпрощалась, коли б не трималася поки що душа в тілі надією на побачення з сином (Ю. Збанацький); Всіх барон від того часу вільними зробив, На розп’ятті в тім поклявся Та й зо світом розпрощався (П. Грабовський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрощатися — попроща́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попрощатися — див. прощатися Словник синонімів Вусика
  3. попрощатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. || Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням. || з чим, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попрощатися — ПОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким і без дод. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання; потиснути руку один одному тощо. Гості попрощались, порозходились (М. Словник української мови у 20 томах
  5. попрощатися — ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док. Словник синонімів української мови
  6. попрощатися — ПОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. Гості попрощались, порозходились (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. попрощатися — Попрощатися, -щаюся, -єшся гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73. Словник української мови Грінченка