попрощатися
попроща́тися
-аюся, -аєшся, док.
1》 з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо.
|| Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням.
|| з чим, перен. Залишити щось надовго або назавжди, розлучитися з чим-небудь.
|| з ким – чим, перен. Назавжди втратити кого-, що-небудь. Попрощатися з життям.
2》 за що, заст., діал. Попросити пробачення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попрощатися — попроща́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попрощатися — див. прощатися Словник синонімів Вусика
- попрощатися — ПОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким і без дод. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання; потиснути руку один одному тощо. Гості попрощались, порозходились (М. Словник української мови у 20 томах
- попрощатися — душа́ проща́ється (розлуча́ється) / попроща́лася (розлучи́лася) з ті́лом. Хто-небудь помирає. Панський сторож .. тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
- попрощатися — ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док. Словник синонімів української мови
- попрощатися — ПОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. Гості попрощались, порозходились (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- попрощатися — Попрощатися, -щаюся, -єшся гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73. Словник української мови Грінченка