попряхи
ПО́ПРЯХИ, рях, мн., етн., заст.
Зібрання дівчат та молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу.
Вона так давно бачилася з ними: після Миколи не виходила ні на досвітки, ні на попряхи (Панас Мирний);
Дома пряла сама мати на лаві, бо Христя до Гальки Півнівської на попряхи пішла (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попряхи — -рях, мн., етн. Сходини дівчат і молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попряхи — ПО́ПРЯХИ, рях, мн., етн., заст. Зібрання дівчат та молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу. Словник української мови в 11 томах
- попряхи — По́пряхи, -рях ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. І. 137. Словник української мови Грінченка