1. Словник української мови в 11 томах

попряхи

ПО́ПРЯХИ, рях, мн., етн., заст. Зібрання дівчат та молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу.

Вона так давно бачилася з ними: після Миколи не виходила ні на досвітки, ні на попряхи (Мирний, III, 1954, 32);

Дома пряла сама мати на лаві, бо Христя до Гальки Півнівської на попряхи пішла (Головко, II, 1957, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попряхи — -рях, мн., етн. Сходини дівчат і молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попряхи — ПО́ПРЯХИ, рях, мн., етн., заст. Зібрання дівчат та молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу. Словник української мови у 20 томах
  3. попряхи — По́пряхи, -рях ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. І. 137. Словник української мови Грінченка