попсувати

ПОПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що.

1. Зробити непридатним для використання, вжитку; пошкодити, поламати і т. ін. все або багато чогось.

Вона з першої години мене не злюбила. Запаски мої найкращі шовковії попсувала (Марко Вовчок);

Вона навмисне ті ружі попсувала, аби я не мав насіння, бо насіння дороге! (Л. Мартович);

В один з циліндрів компресора .. потрапила (а може хто кинув) малесенька, але тверда стружка і попсувала його (М. Трублаїні).

2. Зробити гіршим, поганим; погіршити.

Все попсувала мені та клята робота – і здоров'я, і гумор, і мої літературні заміри, а тут ще мушу заробляти приватно на життя, бо пенсії нестає (М. Коцюбинський);

Добрі приятелі таки чимало попсували їх відносини (Леся Українка);

Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди. Але холодний дощик, очевидно, не попсував настрою машиністові кур'єрського поїзда, що повіз зі Сходу на Захід кілька міжнародних вагонів (М. Трублаїні);

// Розладнати.

– Дивися ж, Грицько, – звернулась Галя до відомого вже Грицька Прокуди, – гляди, щоб ти діло мені не попсував!.. (С. Васильченко);

// Зробити негарним, неправильним; спотворити.

– Юзя вже досить вміє по-німецьки, а французьку вимову німка їй навіть попсувала (Леся Українка).

3. Негативно вплинути на кого-небудь, розбестити когось.

Лихий доброго попсує (Номис).

◇ (1) Попсува́ти бага́то (нема́ло, чима́ло і т. ін.) кро́ві – те саме, що Псува́ти / попсува́ти (зіпсува́ти) кров (багато разів, якийсь час, багатьом) (див. псува́ти).

Скільки нервів поскубли, скільки крові попсували мені любі мої землячки! (С. Васильченко);

Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам (М. Стельмах).