1. Приповідки або українсько-народня філософія

попсувати

Дівчину і шкло легко попсувати, та тяжко направити.

Здеморалізувати дівчину та розбити шкло дуже легко, та направити годі.

Легше попсувати, як направити.

Значіння, як і сказано.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попсувати — попсува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попсувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Зробити непридатним для використання, вжитку; пошкодити, поламати і т. ін. все чи багато чогось. 2》 Зробити гіршим, поганим; погіршити. || Розладнати. || Зробити негарним, неправильним; спотворити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попсувати — ПОПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що. 1. Зробити непридатним для використання, вжитку; пошкодити, поламати і т. ін. все або багато чогось. Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови у 20 томах
  4. попсувати — псува́ти / попсува́ти (зіпсува́ти) кров кому. 1. зі сл. собі́. Нервувати, дратуватися. Всі ці причепки редактора я передбачив, але мені від того не легше і мушу псувати собі кров (М. Фразеологічний словник української мови
  5. попсувати — ПОГІ́РШУВАТИ (робити гіршим, змінювати на гірше), ПСУВА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ (якість, майстерність тощо); УТРУ́ДНЮВАТИ (умови життя, обставини тощо). — Док.: погі́ршити, зіпсува́ти (зопсува́ти рідше), попсува́ти, зни́зити, утрудни́ти. Словник синонімів української мови
  6. попсувати — Попсува́ти, -псу́ю, -псу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. попсувати — ПОПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Зробити непридатним для використання, вжитку; пошкодити, поламати і т. ін. все або багато чогось. Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови в 11 томах
  8. попсувати — Попсувати, -псую́, -єш гл. Испортить. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052. Запаски мої найкращі попсували. Словник української мови Грінченка