поправляти

Значення в інших словниках

1. поправляти — (робити упорядкованим) підправляти, опоряджувати, опоряджати, чепурити. Словник синонімів Полюги
2. поправляти — поправля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. поправляти — (одяг) опоряджати; (хибу) виправляти; (хату) ремонтувати, направляти; (лямпу) регулювати; (нирки) підліковувати; (діло) полагоджувати, лагодити, упорядковувати; (ситуацію) покращувати. Словник синонімів Караванського
4. поправляти — -яю, -яєш, недок., поправити, -влю, -виш; мн. поправлять; док., перех. 1》 Надавати чому-небудь потрібного, правильного положення. || Надавати належного вигляду чому-небудь розкиданому, зім'ятому, заплутаному; усувати безладдя. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поправляти — див. ремонтувати Словник чужослів Павло Штепа
6. поправляти — ПОПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. попра́влять; док., що. 1. Надавати чому-небудь потрібного, правильного положення. Сидів [Мартко] на самім вершку воза й поправляв мішки з мукою (Н. Словник української мови у 20 томах
7. поправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
8. поправляти — ПОПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. попра́влять; док., перех. 1. Надавати чому-небудь потрібного, правильного положення. Сидів [Мартко] на самім вершку воза й поправляв мішки з мукою (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. поправляти — Поправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. поправити, -влю, -виш, гл. 1) Поправлять, поправить, починить. 2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю. Мнж. 130. Словник української мови Грінченка