поправляти

ПОПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. попра́влять; док., що.

1. Надавати чому-небудь потрібного, правильного положення.

Сидів [Мартко] на самім вершку воза й поправляв мішки з мукою (Н. Кобринська);

Вимахує [капельмейстер] паличкою і поправляє на носі пенсне (Ю. Яновський);

Мені дивно, що я усе помічаю .. Я навіть, проходячи повз стіл, поправив фотографію (М. Коцюбинський);

Він поправив плечем шинелю і вийшов з чайної, не озираючись (С. Журахович);

// Надавати належного вигляду чому-небудь розкиданому, зім'ятому, заплутаному; усувати безладдя.

Микола запрошує гостей, а сам швидко поправляє ліжко. Зараз вони побачать холостяцьке запустіння і нужду (В. Гжицький);

[Водяник:] Та поправ латаття, щоб рівненько розстелялось, Та килим з ряски позшивай гарненько, Що той порвав пройдисвіт (Леся Українка);

// Класти що-небудь зручніше.

Він підійшов до ближчого з французів і, нахилившись, поправив йому під головою ранець, щоб зручніше було лежати (П. Кочура);

Підійшов [Мар'ян] до Фросини, мовчки поправив під нею збиту солому (М. Стельмах).

2. Усувати помилки, недоліки; виправляти.

Все, що тілько зробила [Ольга], треба було за нею переглядати і поправляти (І. Франко);

Славні корифеї хороше хвалили, слабкувате тактовно поправляли, любовно критикували (О. Ковінька);

Щоб поправити переклад, я мусив сидіти 4 дні та мучитися (М. Коцюбинський);

– Розберуся трохи в цьому сам, тоді й поговоримо. А може, й посперечаємось. – Та викладай уже. Якщо помиляєшся, гуртом поправимо. Одразу бити не будемо, – пожартував господар (А. Головко);

* Образно. Вдарила [жінка] Леся по лиці. Він поправив єї [її] ще ліпше, аж кров потекла (В. Стефаник);

// Уточнювати яке-небудь поняття, слово, вимову і т. ін.

[Неофіт-раб:] Спасибі, пане. [Єпископ (поправляє):] “Брате”. [Неофіт-раб:] Хай і так (Леся Українка);

Одного разу Соя почув, як Сиволап тихо і вкрадливо кинув вслід керуючому: – Де довіряє... – Перевіряє, Григорію Петровичу, – поправив його Соя (Д. Ткач);

Тоня вже через стіл грає своїми карими до капітана Дорошенка: – Скажіть, ви на острові Паски були? – Не Паски, а Пасхи, – ледве чутно поправляє її Віталій (О. Гончар).

3. Ремонтувати, відбудовувати що-небудь.

– Я приїхав, матушко, оглядіти своє наслідство, – почав син. – Доглядайте, мамо, хати, поправляйте застройки [будівлі]... (І. Нечуй-Левицький);

На колодязь треба новий зруб, а його нема. А без нового зрубу хоч поправляй, хоч ні, а води доброї не покуштуєш (Григорій Тютюнник);

[В л а с:] Аби достатки, то можна не то що поправити хату, а й нову постановити (М. Кропивницький);

// Усувати пошкодження, лагодити що-небудь.

Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки (І. Нечуй-Левицький);

Після нічного нападу турки тепер поправляли свої окопи і ховали покійників (О. Маковей);

// Регулюючи, припасовуючи, приводити в потрібний стан.

Зробили мені апарат, .. разів три приходилось дещо поправляти, а вже тепер все гаразд припасовано, і нема чого мені тут довше сидіти (Леся Українка);

Пані Ната поторсала залізні прогоничі од віконниць, поправила гайки і тихо посунула в інші хати, зігнута і біла, як мара (М. Коцюбинський);

– Верзе [Василько] таке, що й на голову не налізе, – сказала вона збентежено і підійшла поправити лампу, що чадила (П. Панч).

4. Відновлювати сили, зміцнювати здоров'я.

Князь хоче в тиші, далеко від світу, поправляти здоров'я, підірване в частих війнах (В. Гжицький);

Стражеско такої думки, що .. коли я буду тут [у клініці] довго лежати, то це мене не поправить (М. Коцюбинський);

// Виліковувати, підліковувати що-небудь.

А все-таки спочив. Нічого не читав, багато ходив, грівся на сонці, шлунок поправив (М. Коцюбинський);

Нерви я справді значно поправила, але ж анемія і катар зостаються в силі (Леся Українка).

5. Змінювати на краще, поліпшувати що-небудь.

Не женися ти зо мною, Не поправиш долю свою (П. Чубинський);

– Я не зношу людського лиха й вбожества! Я мушу тому запобігти! Я хочу поправити се биття [буття] (Марко Вовчок);

// Упорядковувати господарство, улагоджувати справи і т. ін.

Усе мов запобігає [Гриць] людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити, та ніхто тії копійки й не побачить (Ганна Барвінок);

Жебракуємо з сином. Кинули своїх при домівці, заїхали бозна-куди та й міркуємо, як-то поправити наші діла (М. Олійник);

// Яким-небудь вчинком, дією змінювати на краще хід якихось подій, відновлювати що-небудь втрачене.

Сей професор знищив страшно мою “Блакитну Троянду”, казав, що я собі нею попсувала репутацію і тепер мушу поправити свою славу іншою драмою (Леся Українка);

[Бентлі:] Все ще можна поправити .. Якщо ми сьогодні візьмемо шлюб, то наказ про виселення автоматично втратить силу (Я. Галан).

6. діал. Направляти.

Жінка забігала наперед, хлипала: – І куди ж його поправлять, хазяїна мого дорогого... І-і-і... – Нікуди його не поправлять. Ідіть додому (Григорій Тютюнник).