поправлятися

ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. попра́вляться; док.

1. Змінюючи позу, влаштовуватися зручніше.

Порицька поправилась у кріслі і натягла на себе шаль, (Леся Українка);

З невигідного сидіння боліли його м'язи на спині. А він боявся поправитись, бо не знав, чи випадає рухатись, доки вона тулиться до нього (Л. Мартович);

// Поправляти на собі одежу, зачіску і т. ін.

– Не буду більше так заплітаться: хай йому цур! .. Тільки й роботи, що поправляйся!, (А. Свидницький).

2. Уточнювати або виправляти сказане.

Потап дратувався і не дивився на неї. – Ех, бабо... мамо, – поправився він (М. Коцюбинський);

– За що вони, Митю, тебе... (хотів сказати “били”, але поправився вчасно) на тебе напали? (А. Головко).

3. перев. док. Змінити свій характер, поведінку на краще; виправитися.

Далі чула Пріська викрики старшини, вигуки громади: – Одібрати [наділ]! – Не треба! Дати йому рік одстрочки: не поправиться – тоді й одібрати (Панас Мирний);

// Дією, вчинком усунути зроблені помилки, недоліки.

Здається, Ви трошки нагнівались на мене за мій безладний лист, та вже, може, тепер ліпше я поправилась (Леся Українка);

Тепер уже немов нічого й не боюся; звісно, нове діло, то трохи був і сплохував, тепер поправлюся (С. Васильченко).

4. Відновлювати свої сили, зміцнювати здоров'я; видужувати.

Пан Дерижанов з весною щось було дуже розкашлявся і змарнів, аж було жаль на нього дивитись; тепер знов наче поправляється (Леся Українка);

Минуло два тижні. Хворий швидко поправлявся (В. Гжицький);

Відколи виїхав з Криворівні, тяжко хорую і не можу досі поправитися (М. Коцюбинський);

* Образно. Слов'янська культура живе і поправляється від ран, черпаючи сили у непереможному єднанні оновленої слов'янської демократії... (з газ.);

// Виліковуватися, підліковуватися (про що-небудь).

Почуваю себе краще, шлунок поправляється (М. Коцюбинський);

Її нерви за літо не дуже-то поправились, і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка);

// Зміцнюватися, поліпшуватися (про здоров'я).

Здоров'я моє поправляється. За два тижні певно вже хоч потихо, а ходитиму (М. Коцюбинський);

Здоров'я графа значно поправилось (І. Франко);

// Набувати ваги, повнішати, товстішати.

Санька говорила, що гостеві в них буде дуже добре, що він матиме все, що забажає, аби тільки їв та поправлявся, щоб був не такий (вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий) (Григорій Тютюнник);

Поправляюсь я тут видимо, товщаю в [на] очах (Леся Українка).

5. Змінюватися на краще, поліпшуватися (про що-небудь).

Він почав заробляти більше, життя його поправлялося (І. Франко);

– Здорово, комбриг! Як справи? Все в порядку? – Спасибі. Поправляються. Прибула допомога. – Боженко показав на інспектуру (О. Довженко);

З приїздом на Різдво Тасі відносини [з о. Василем] поправилися (М. Коцюбинський);

Погода поправилась, хоч і буває дощ, але вже не з ранку до вечора, от сьогодні був тільки до полудня, а тепер таке сонце ясне, як літом (Леся Українка).