поправлятися

ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. рідко, ОСТЕ́РБУВАТИ заст.; ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ (лікуючись, ставати здоровим). — Док.: ви́дужати, оду́жати, попра́витися, опра́витися, ви́чуняти, очу́няти, прочу́няти, відкли́гати, окли́гати, окли́гнути, оздорови́тися, оздорові́ти рідше ви́чухатися, воскре́снути, відволо́датися заст. осте́рбати, осте́рбнути, ви́лікуватися. Мама ще й сьогодні в ліжку, хоч уже видужує (Леся Українка); Через два тижні Соломія почала одужувати (І. Нечуй-Левицький); Думав — от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше, вже тиждень не встаю з постелі (М. Коцюбинський); Друга нога .. тепер вже зовсім перестала, а сама я теж досить оправилась (Леся Українка); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла (Панас Мирний); За якийсь тиждень він очуняв, ожив, зліз із печі (С. Журахович); Іван трохи оклигав і почав допомагати вітчимові по господарству (П. Колесник); Я.. занедужав та ще й досі після хвороби як слід не вичухався (Панас Мирний); Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає (О. Богомолець); Остап уже одволодався і сидів на призьбі (Ф. Бурлака); Це так як одужувати, дак без ліків швидше остербаєш (Б. Грінченко); Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Л. Смілянський).

ПОЛІ́ПШИТИСЯ (стати кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОЛІ́ПШАТИ, ПОКРА́ЩАТИ, ПОЛУ́ЧЧАТИ розм.; УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), ПОПРА́ВИТИСЯ, ВИ́ПРАВИТИСЯ рідше (про справу, становище, яке склалося, і т. ін. — змінитися на краще); ПІДНЕСТИ́СЯ, ПІДНЯ́ТИСЯ (ПІДІЙНЯ́ТИСЯ), ПІДВИ́ЩИТИСЯ (про настрій). — Недок.: полі́пшуватися, удоскона́люватися (вдоскона́люватися), поправля́тися, виправля́тися, підно́ситися, підніма́тися (підійма́тися), підви́щуватися. Маю добру надію, що Ваш принаймні матеріальний стан мусить поліпшитись (Леся Українка); Поляки хоч і встигли вже обвалувати з усіх боків свій табір, але настрій від цього не поліпшав (П. Панч); Коли родився ти, а наші обставини трошки покращали, то дванадцять літ, дванадцять літ ми тільки й жили тим, що от, нарешті, ти будеш учитися (Г. Хоткевич); Упивались і чужої І своєї крові!.. — А получчали? ..ба де-то! Ще гіршими стали (Т. Шевченко); Збагатилися і удосконалилися синтаксично-фразеологічні конструкції української мови (з наукової літератури); З приїздом на Різдво Тасі відносини поправилися (М. Коцюбинський); Федір Іполитович прочитав ту кляту статтю від першого слова до останнього. Настрій од того йому не піднісся (Ю. Шовкопляс); Вже сотні знають про втішну новину. Піднімався дух у в'язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (А. Хижняк); Настрій його підвищився. Все на світі здавалося чудовим, забарвилося сонцем і радістю (З. Тулуб). — Пор. кра́щати.

ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати — перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ) розм., ВИЛЮ́ДНЮВАТИ розм., ВІД'ЇДА́ТИСЯ розм. — Док.: попра́витися, підпра́витися, ви́повнитися, ви́людніти, від'ї́стися. Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Ю. Мокрієв); Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (М. Коцюбинський); Під матернім доглядом, піклуванням Ярина скоро одійшла, одужала, виповнилася (К. Гордієнко); Пріська видужала, вилюдніла й вигарніла (М. Рудь); Жив би собі тихим-тихим та спокійним життям. Варила б Настуся гарбузову солодку кашу — від'ївся б... (Ю. Збанацький).

ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.; ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ), ГЛА́ДШАТИ, ПОВНІ́ШАТИ, ДЕБЕ́ЛІШАТИ розм., КРУГЛІ́ШАТИ розм., ЖИРІ́ТИ розм., РОЗРОСТА́ТИСЯ розм. (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, поповні́ти, розповні́ти, попра́витися, ви́повнитися, округли́тися, упа́стися зневажл. розпу́хнути, розбу́хнути, нали́тися, потовсті́шати, пото́вщати, погрубі́шати, погру́бшати, погла́дшати, розгла́днути, розгла́дшати рідше поповні́шати, покруглі́шати, розжирі́ти, ожирі́ти, розрости́ся, роздобріти розм. (Надія:) Ні, ні, тільки не борщу! І так уже й товстіти почала... (З. Мороз); Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); — Тут від самого повітря повніють (О. Гончар); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Ю. Смолич); Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя, мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (І. Рябокляч); "Упаслася, як льоха!" — думала собі Гандзя про Пазю... (Лесь Мартович); Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Панас Мирний); Соломія наливалася салом, ставала пишною (В. Кучер); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона — нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний); (Гапка:) Невістка гладшає та баглаї годує, а свекруха працює (М. Кропивницький); Бідняки потіють, а пани жиріють (приказка); Вона б ще її (одежину) шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький). — Пор. 2. товсти́й.