1. Словник української мови у 20 томах

попутно

ПОПУ́ТНО.

Присл. до попу́тний.

Розвідники йшли на галопі, попутно з променем, по віхах сонця – вперед, вперед... (О. Гончар);

Попутно він взявся доставити з Долини Рошкевичам пошту (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попутно — попу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. попутно — Присл. до попутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попутно — Побіжно, водночас, разом Словник чужослів Павло Штепа
  4. попутно — ПОПУ́ТНО. Присл. до попу́тний. Розвідники йшли на галопі, попутно з променем, по віхах сонця — вперед, вперед… (Гончар, III, 1959, 434); Попутно він взявся доставити з Долини Рошкевичам пошту (Кол., Терен.., 1959, 329). Словник української мови в 11 томах