попільжити

ПОПІЛЬЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., рідко, розм.

Надати пільги кому-небудь; полегшити.

Лазаревський вдався до свойого знайомого полковника Матвієва – людини, очевидно, доброї, і прохав у його дозволу і чим можна попільжити гірку долю поета [Т. Шевченка] (О. Кониський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me