попільжити
ПОПІЛЬЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., рідко, розм.
Надати пільги кому-небудь; полегшити.
Лазаревський вдався до свойого знайомого полковника Матвієва – людини, очевидно, доброї, і прохав у його дозволу і чим можна попільжити гірку долю поета [Т. Шевченка] (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me