1. Словник української мови у 20 томах

поребрина

ПОРЕ́БРИНА, ПОРІ́БРИНА, и, ж.

Частина туші, що прилягає до ребер.

Під стелею висять копчені свинячі окороки, поребрина (В. Кучер);

Подавалася душенина з нирками і жирна поребрина під хріновою підлевою (П. Загребельний);

Нашу стару старостиху лаяв [писар] в батька-матір, ще й назвав свинячою порібриною і сухореброю шкапою... (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поребрина — поре́брина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поребрина — порібрина, -и, ж. Частина туші, що прилягає до ребер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поребрина — ПОРЕ́БРИНА (частина туші, що прилягає до ребер), ПОРІ́БРИНА, ПОРІ́БРЯ, ПОРІ́Б'Я розм. Подавалася душенина з нирками і жирна поребрина під хріновою підливою (П. Загребельний); Виставляла (Уляна) з кошика холодець, мед, копчену порібрину, сальтисона (В. Словник синонімів української мови
  4. поребрина — ПОРЕ́БРИНА, ПОРІ́БРИНА, и, ж. Частина туші, що прилягає до ребер. Під стелею висять копчені свинячі окороки, поребрина (Кучер, Прощай.., 1957, 353); Подавалася душенина з нирками і жирна поребрина під хріновою підлевою (Загреб. Словник української мови в 11 томах
  5. поребрина — Поре́брина, -ни ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158. Словник української мови Грінченка