пори

ПО́РИ, пор, мн. (одн. по́ра, и, ж.).

1. Найдрібніші отвори потових залоз у шкірі людини або тварини.

Рифка стояла.., втягаючи в себе всіма порами тіла милий холод, розкішну вогкість та свіжість саду (І. Франко);

Ніс блищав, червоний, аж сизий, з великими синюватими порами на шкірі (В. Кучер);

// Мікроскопічні непотовщені місця клітинної оболонки рослини, крізь які відбувається обмін речовин.

В деяких місцях оболонки лишаються тоненькі ділянки без потовщень. Ці місця називають порами (з навч. літ.).

2. Порожнини між часточками якої-небудь речовини, матеріалу тощо.

– Відомо, що понтійські вапняки дуже пористі, – гаряче продовжував Мурашко. – В їх пори й заходить десь біля Каховки дніпровська вода (О. Гончар);

Металокерамічні підшипники відрізняються від литих наявністю пор (з газ.).