пори
ПО́РИ, пор, мн. (одн. по́ра, и, ж.).
1. Найдрібніші отвори потових залоз у шкірі людини або тварини.
Рифка стояла.., втягаючи в себе всіма порами тіла милий холод, розкішну вогкість та свіжість саду (Фр., V, 1951, 342);
Ніс блищав, червоний, аж сизий, з великими синюватими порами на шкірі (Кучер, Трудна любов, 1960, 439);
// Мікроскопічні непотовщені місця клітинної оболонки рослини, крізь які відбувається обмін речовин.
В деяких місцях оболонки лишаються тоненькі ділянки без потовщень. Ці місця називають порами (Практ. з анат. рослин, 1955, 9).
2. Порожнини між часточками якої-небудь речовини, матеріалу тощо.
— Відомо, що понтійські вапняки дуже пористі, — гаряче продовжував Мурашко. — В їх пори й заходить десь біля Каховки дніпровська вода (Гончар, Таврія, 1952, 240);
Металокерамічні підшипники відрізняються від литих наявністю пор (Веч. Київ, 21.XI 1966, 4).
Значення в інших словниках
- пори — пор, мн. (одн. пора, -и, ж.). 1》 Найдрібніші отвори потових залоз у шкірі людини або тварини. || Мікроскопічні непотовщені місця клітинної оболонки рослини, крізь які відбувається обмін речовин. 2》 Порожнини між часточками якої-небудь речовини, матеріалу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пори — ПО́РИ, пор, мн. (одн. по́ра, и, ж.). 1. Найдрібніші отвори потових залоз у шкірі людини або тварини. Рифка стояла.., втягаючи в себе всіма порами тіла милий холод, розкішну вогкість та свіжість саду (І. Словник української мови у 20 томах