порожній

ПОРО́ЖНІЙ, я, є.

1. Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.).

Нате й мій глек на капусту, щоб порожній не був (Номис);

Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський);

Комбат вимагав вогню і вогню. Сагайда бив і бив, збентежено поглядаючи, як тануть міни, як загрозливо росте купа порожніх ящиків. Що буде, коли вистріляє міни? (О. Гончар);

Дорошеві видно було у вікно, як Павло пройшов із порожніми відрами до колодязя (Григорій Тютюнник);

// У якому нічого немає (про простір).

За річкою в порожньому білястому небі самотньо кружляв великий плавневий шуліка (О. Гончар);

// Позбавлений будь-яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення).

Зовсім вона [хатка] порожня сливе. Нічого нема, опріч лавочок та вузенької полички, де стояла миска з ложками (Марко Вовчок);

// Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про степ, поле і т. ін.).

Збудувати велику іригаційну систему на місці Голодностепської пустелі, обводнити й оживити порожні пустельні землі (Іван Ле);

// У (на) якому нікого або майже нікого немає; безлюдний або малолюдний.

Вона пустила додому Тетяну і лишилась сама у порожній школі (М. Коцюбинський);

Вулиці були ще зовсім порожні (І. Франко);

// Ніким, нічим не зайнятий; вільний.

На всю хату тільки два порожні стільці зосталися, та й ті, мабуть, дожидали когось з панських гласних (Панас Мирний);

Чоловік сів на порожньому місці коло вогню (І. Нечуй-Левицький);

Червонофлотець одиноко сидів на порожній лавці, попихкуючи прокуреною люлькою (В. Кучер);

// Який їде, пливе і т. ін. без вантажу або без пасажирів; не навантажений.

Ішов він садом панським із своїм возом порожнім та про свою долю думав понуро (Марко Вовчок);

Може, десь аж в Дарданеллах переймуть малу твою байду, переймуть, а вона порожня, в ній нікого, тільки хлоп'яча сорочка (О. Гончар);

// Не заповнений текстом, цифрами і т. ін.

Порожні картки;

// розм. Приготовлений без м'яса, жирів і т. ін.; пісний.

Дома вона голодувала часом, а як не голодувала, то наїдалася хліба та порожнього борщу з буряками, бо каша не щодня бувала (Б. Грінченко);

// перен., рідко. Духовно спустошений, нездатний до активної діяльності (від горя, втоми і т. ін.).

Цілий день була [Маланка] на ногах, цілий день вбирала в себе муки та кров і стільки людей поховала в серці, що воно сповнене стало мерцями, як кладовище. Аж заніміло. Нема ні страху більше, ані жалю, вона вся дивно порожня, зайва на світі і непотрібна (М. Коцюбинський);

Він сидів на межі зібганий, порожній (С. Скляренко);

// перен. Який виражає внутрішню спустошеність, розгублення, байдужість (про очі, погляд і т. ін.).

Вертався Крига ранком, знесилений фізично, з порожніми очима й порожнім револьвером (Ю. Яновський).

2. Який має всередині порожнину; порожнистий.

Так гниє деревина на корені: .. кругом дірки, кругом дупла, один стовбур – і той порожній... а все стоїть! (Панас Мирний);

На ціпку вгорі прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає (Леся Українка).

3. у сполуч. зі сл. життя, світ і т. ін., перен. Ні для кого не корисний; марний.

Оглянувся я й на власне життя – сите, безжурне, порожнє. Що воно мені дало? (М. Коцюбинський);

// Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, пустий.

Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетона (С. Васильченко);

Кузьмін .. ще нижче схилився над книгою, даючи зрозуміти, що не цікавиться порожньою балаканиною (Ю. Збанацький);

// Який не відповідає об'єктивній дійсності.

Це не вигадка порожня, Щира правда, хоч заплач: Ми – фігурки в шахівниці, Круг небесний – наш іграч (А. Кримський).

4. перен. Несерйозний, легковажний (про людину).

Поважний бригадир нам мовчки руки стис, Мовляв: мабуть, таки не фертики ці троє... Видимо, не любив порожніх він гульвіс, Що їздять у радгосп з цікавості пустої (М. Рильський).

5. тільки ж., діал. Яка не має в утробі плода, не вагітна.

Гарна молодиця, та ще й не порожня – на останнім вже місяці (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

порожній

Значення в інших словниках