порозкидатися
ПОРОЗКИДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх або багатьох).
Глянула [Горпина] на діток, що, порозкидавшись, як дві квіточки, лежали і спали (Панас Мирний).
2. Розміститися, розташуватися на великій площі, в багатьох місцях (про все або багато чого-небудь).
На верхах гір, лисих та ясно-зелених, .. рядном порозкидалися турми овець (І. Франко);
Невеличкі людські оселі порозкидалися то сям, то там (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозкидатися — порозкида́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозкидатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх чи багатьох). 2》 Розміститися, розташуватися на великій площі, в багатьох місцях (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозкидатися — ПОРОЗКИДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх або багатьох). Глянула [Горпина] на діток, що, порозкидавшись, як дві квіточки, лежали і спали (Мирний, І, 1954, 237). Словник української мови в 11 томах