1. Словник української мови в 11 томах

порозкидатися

ПОРОЗКИДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх або багатьох).

Глянула [Горпина] на діток, що, порозкидавшись, як дві квіточки, лежали і спали (Мирний, І, 1954, 237).

2. Розміститися, розташуватися на великій площі, в багатьох місцях (про все або багато чого-небудь).

На верхах гір, лисих та ясно-зелених,.. рядном порозкидалися турми овець (Фр., III, 1950, 8);

Невеличкі людські оселі порозкидалися то сям, то там (Мирний, IV, 1955, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозкидатися — порозкида́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозкидатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх чи багатьох). 2》 Розміститися, розташуватися на великій площі, в багатьох місцях (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозкидатися — ПОРОЗКИДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх або багатьох). Глянула [Горпина] на діток, що, порозкидавшись, як дві квіточки, лежали і спали (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах