порохкувати
ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док.
Час від часу неголосно рохкати.
– Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку) (Григорій Тютюнник);
Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порохкувати — поро́хкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порохкувати — -ує, док. Час від часу неголосно рохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порохкувати — ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док. Час від часу неголосно рохкати. — Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку..) (Тют., Вир, 1964, 118); Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (Загреб., Шепіт, 1966, 220). Словник української мови в 11 томах